Цвинтар Вестфрідхоф (Westfriedhof)

Могила українського поета Юрія Клена

Кладовища – це тихі свідки міської історії та історії міграцій. На цвинтарі Вестфрідхоф в Аугсбурзі збереглася могила українського поета Юрія Клена (1891–1947).
Юрій Клен — це літературний псевдонім Освальда Бургардта (сам поет писав своє прізвище як Бурґгард). Майбутній видатний поет народився у родині німецького торговця 4 жовтня 1891 року в українському селі Сербинівка на Поділлі (нині Вінницька область України). У сім’ї спілкувалися німецькою та польською мовами, освіту в гімназії та університеті здобував російською, однак його поетичний талант найяскравіше розкрився у творах саме українською, хоча писав він і німецькою, і російською.

На початку Першої світової війни Освальда вислали з України на північ Російської імперії. Ці чотири роки вигнання він сам пізніше промовисто охарактеризував: «Чотири роки відірваності від культурного життя». У 1918 році Освальд Бургардт повернувся в Україну та поринув у вир українського літературного життя, яке натхненне крахом Російської імперії та надією на відродження української державності переживало небачений творчий підйом після років заборон і утисків.

Його запрошують викладати до технікуму та школи в селі Баришівка, де він знайомиться із Миколою Зеровим (1890–1937) – блискучим українським поетом, перекладачем і літературознавцем. На довгі роки їх об’єднала дружба та любов до літератури, українського слова, а також подібні погляди на поезію. Освальд починає перекладати та писати українською мовою. Так народжувався Юрій Клен – видатний український поет-інтелектуал, один із найяскравіших представників неокласичного напряму в українській літературі.

У 1931 році він емігрував до Німеччини, викладав в університеті міста Мюнстер і опублікував цикл сонетів «Кортес» – один із ключових творів української поезії міжвоєнного періоду.

У 1939 році Юрія Клена мобілізували до Вермахту як перекладача. Після демобілізації через хворобу у 1942 році він працював в Українському вільному університеті у Празі. У 1945 році з міркувань безпеки університет евакуювався до Мюнхена. Згодом Клен виїхав до Австрії, де отримав посаду в Інсбруцькому університеті. Попри матеріальну скруту, він не припиняв творчої діяльності, писав, перекладав, редагував зальцбурзький український літературний журнал «Литаври» та залишався активним учасником українського літературного життя в еміграції.

Юрій Клен неодноразово приїжджав до Аугсбургу на літературні заходи, під час яких він також виступав та публічно читав власні твори. 25 жовтня 1947 року у таборі Соммеказерне в Аусбургзі він востаннє публічно представив свою новелу «Пригоди архангела Рафаїла». Ще в дорозі він застудився, а наступного дня його стан різко погіршився, тож поета госпіталізували з діагнозом запалення легень. На жаль, ослаблений роками війни й еміграції організм не зміг здолати хворобу. 30 жовтня 1947 року, у віці лише 56 років, Юрій Клен відійшов у вічність.

Поета поховали на цвинтарі Вестфрідхоф в Аугсбурзі поруч із могилою Ольги Косач-Кривинюк (1877-1945), сестри видатної української поетеси Лесі Українки (1871-1913). Меморіальну плиту на його могилі створив відомий український художник Яків Гніздовський (1915-1985), який тоді також перебував у Німеччині в еміграції.

Близько 2018 року оригінальні надгробні плити українських інтелектуалів було демонтовано. Проте завдяки зусиллям українських активістів сьогодні на своєму місці знову встановлено копію меморіальної плити Юрія Клена.

Могила Юрія Клена на цвинтарі Вестфрідхоф Аугсбурга нагадує не лише про долю видатного українського поета в еміграції, а й про тісні культурні зв’язки між Аугсбургом та українською літературою після Другої світової війни.

 

 

---

Das Projekt „Meine Stadt – Meine Geschichte“ beschäftigt sich mit der Ausarbeitung und Digitalisierung der migrantisch geprägten Stadtführungen und ist Teil von DIWA 4.0. Das EU-geförderte Projekt DIWA 4.0 unter der Leitung des Büros für gesellschaftliche Integration der Stadt Augsburg setzt sich aktiv für die gleichberechtigte Teilhabe Neuzugewanderter und ein respektvolles Miteinander ein. Mehr Informationen: augsburg.de/diwa