Будинок ткачів (Weberhaus)
Місток із ранньою історією України

Август Брандес, Будинок ткачів, Реконструкція розпису на східному фасаді, олія на полотні, 1904 © Kunstsammlungen und Museen Augsburg
На східному боці Будинку ткачів (Weberhaus) у місті Аугсбур зображено битву на Лехфельді (битва на річці Лех) — подію що на сторінках історії набула європейського значення. Ця батальна сцена переносить нас у далеке X століття, в епоху, коли тільки формувалася Священна Римська імперія а Київська Русь вперше знайомилась із християнською вірою.
Аугсбург належить до найдавніших міст Німеччини, вже у VIII столітті тут знаходилась резиденція єпископа. У 955 році король Оттон І (912–973) — майбутній імператор Священної Римської імперії — за підтримки аугсбурзького єпископа Ульріха (890–973) розбив військо мадяр (дикі угорські племена) у так званій битві на Лехфельді. Ця подія надовго зміцнила кордони імперії та вважається переломним моментом в історії Європи.
Приблизно в той самий час велика княгиня Ольга (бл. 890–969) правителька Київської Русі — тоді ще язичницької держави, дедалі більше цікавилась християнською вірою. Вона неодноразово відвідує Константинопіль (тодішню столицю Візантії, нині Стамбул) і, за сучасними дослідженнями, приймає там хрещення у ніч з 17 на 18 жовтня 957 року.
Після свого хрещення Ольга прагнула тіснішого зв’язку із Заходом (з політичних та економічних міркувань). Вона надіслала посольство до короля Оттона І з проханням направити до Києва єпископа та священиків. Король погоджує це прохання і у 961 році відправив єпископа Альбертуса І (910–981), відомого пізніше як Адальберт Магдебурзький, «для народу ругіїв».
Проте дана місія в Києві зазнала невдачі. Декількох супутників Адальберта було вбито, а сам єпископ ледве врятувався, у 962 році він повернувся до Німеччини, де король прийняв його прихильно. У хроніках записано: «Благочестивий архієпископ Вільгельм прийняв його, як брата, і забезпечив усім необхідним, аби відшкодувати за тяжку подорож, яку він йому доручив».
Історики трактують ці події як свідчення політичного й релігійного пошуку Київської держави між Римом і Візантією. Ще раніше морави (західнослов’янські народи між сучасною Чехією та Угорщиною) і болгари намагалися дипломатично скористатися своїм становищем між двома центрами християнства.
Спроба Ольги охрестити свою державу з допомогою Західу, успіху не мала. Її політична роль поступово зменшилася. Лише у 988 році Київська Русь офіційно прийняла християнство — цього разу через Східну церкву і зробив це її онук — Володимир Великий (960–1015).
Ці події яскраво демонструють, наскільки тісно переплетені європейські історії Східної та Західної Європи. Вони пов’язують місто Аугсбург із ранньою історією України — через імператора Оттона І, битву на Лехфельді та спробу великої княгині Ольги охрестити Київську Русь через західну церкву.
Українські сліди в Аугсбурзі
- Родинний портрет Фіделіса Бутча в Музеї Максиміліана (Familienporträt Fidelis Butsch im Maximilianmuseum) – Історія однієї подорожі на південь України
- Срібло в Музеї Максиміліана (Silber im Maximilianmuseum) – Срібні шедеври Аугсбурга в Україні
- Халле116 (Halle 116) – Місце відповідальності та пам’яті.
- Табір Соммеказерне (Somme-Kaserne) – Центр української еміграції після 1945 року
- Державний театр Аугсбурга (Augsburger Staatstheater) – Архітектурний зв’язок з Одесою.
- Будинок ткачів (Weberhaus) – Місток із ранньою історією України
- Цвинтар Вестфрідхоф (Westfriedhof) – Могила українського поета Юрія Клена
Ansprechperson
Maria Issinskaya
Russischsprachige, ukrainische Inhalte
Das Projekt „Meine Stadt – Meine Geschichte“ beschäftigt sich mit der Ausarbeitung und Digitalisierung der migrantisch geprägten Stadtführungen und ist Teil von DIWA 4.0. Das EU-geförderte Projekt DIWA 4.0 unter der Leitung des Büros für gesellschaftliche Integration der Stadt Augsburg setzt sich aktiv für die gleichberechtigte Teilhabe Neuzugewanderter und ein respektvolles Miteinander ein. Mehr Informationen: augsburg.de/diwa

