Будинок ткачів (Weberhaus)
Місток із ранньою історією України

August Brandes, Das Weberhaus, Rekonstruktion der Bemalung der Ostfassade, Öl auf Leinwand, 1904, Kunstsammlungen und Museen Augsburg
На східному боці Будинку ткачів (Weberhaus) у місті Аугсбур зображено битву на Лехфельді (битва на річці Лех) — подію що на сторінках історії набула європейського значення. Ця батальна сцена переносить нас у далеке X століття, в епоху, коли тільки формувалася Священна Римська імперія а Київська Русь вперше знайомилась із християнською вірою.
Аугсбург належить до найдавніших міст Німеччини, вже у VIII столітті тут знаходилась резиденція єпископа. У 955 році король Оттон І (912–973) — майбутній імператор Священної Римської імперії — за підтримки аугсбурзького єпископа Ульріха (890–973) розбив військо мадяр (дикі угорські племена) у так званій битві на Лехфельді. Ця подія надовго зміцнила кордони імперії та вважається переломним моментом в історії Європи.
Приблизно в той самий час велика княгиня Ольга (бл. 890–969) правителька Київської Русі — тоді ще язичницької держави, дедалі більше цікавилась християнською вірою. Вона неодноразово відвідує Константинопіль (тодішню столицю Візантії, нині Стамбул) і, за сучасними дослідженнями, приймає там хрещення у ніч з 17 на 18 жовтня 957 року.
Після свого хрещення Ольга прагнула тіснішого зв’язку із Заходом (з політичних та економічних міркувань). Вона надіслала посольство до короля Оттона І з проханням направити до Києва єпископа та священиків. Король погоджує це прохання і у 961 році відправив єпископа Альбертуса І (910–981), відомого пізніше як Адальберт Магдебурзький, «для народу ругіїв».
Проте дана місія в Києві зазнала невдачі. Декількох супутників Адальберта було вбито, а сам єпископ ледве врятувався, у 962 році він повернувся до Німеччини, де король прийняв його прихильно. У хроніках записано: «Благочестивий архієпископ Вільгельм прийняв його, як брата, і забезпечив усім необхідним, аби відшкодувати за тяжку подорож, яку він йому доручив».
Історики трактують ці події як свідчення політичного й релігійного пошуку Київської держави між Римом і Візантією. Ще раніше морави (західнослов’янські народи між сучасною Чехією та Угорщиною) і болгари намагалися дипломатично скористатися своїм становищем між двома центрами християнства.
Спроба Ольги охрестити свою державу з допомогою Західу, успіху не мала. Її політична роль поступово зменшилася. Лише у 988 році Київська Русь офіційно прийняла християнство — цього разу через Східну церкву і зробив це її онук — Володимир Великий (960–1015).
Ці події яскраво демонструють, наскільки тісно переплетені європейські історії Східної та Західної Європи. Вони пов’язують місто Аугсбург із ранньою історією України — через імператора Оттона І, битву на Лехфельді та спробу великої княгині Ольги охрестити Київську Русь через західну церкву.
Українські сліди в Аугсбурзі
- РОДИННИЙ ПОРТРЕТ ФІДЕЛІСА БУТЧА В МУЗЕЇ МАКСИМІЛІАНА (Familienporträt Fidelis Butsch im Maximilianmuseum) – Історія однієї подорожі на південь України
- СРІБЛО В МУЗЕЇ МАКСИМІЛІАНА (Silber im Maximilianmuseum) – Срібні шедеври Аугсбурга в Україні
- Халле116 (Halle 116) – Місце відповідальності та пам’яті.
- Табір Соммеказерне, Аугсбург (Somme-Kaserne) – Центр української еміграції після 1945 року
- Державний театр Аугсбурга (Augsburger Staatstheater) – Архітектурний зв’язок з Одесою.
- Будинок ткачів (Weberhaus) – Місток із ранньою історією України
- Цвинтар Вестфрідхоф (Westfriedhof) – Могила українського поета Юрія Клена
Ansprechperson
Maria Issinskaya
Russischsprachige, ukrainische Inhalte
Das Projekt „Meine Stadt – Meine Geschichte“ beschäftigt sich mit der Ausarbeitung und Digitalisierung der migrantisch geprägten Stadtführungen und ist Teil von DIWA 4.0. Das EU-geförderte Projekt DIWA 4.0 unter der Leitung des Büros für gesellschaftliche Integration der Stadt Augsburg setzt sich aktiv für die gleichberechtigte Teilhabe Neuzugewanderter und ein respektvolles Miteinander ein. Mehr Informationen: augsburg.de/diwa

