Державний театр Аугсбурга (Augsburger Staatstheater)

Архітектурний зв’язок з Одесою.

Що спільного, на вашу думку, між стародавнім баварським містом Аугсбург і Одесою — «південною Пальмірою» України?
Два міста, які на перший погляд є абсолютно різними — із власною історією, географією, мовою та культурою — все ж поєднані захопливою архітектурною нитью: історією міських театрів.
Обидва театри були спроектовані одним із провідних віденських архітектурних бюро XIX століття — Fellner & Helmer, заснованим двома друзями — Фердинандом Феллнером (1847–1916) та Германом Гельмером (1848–1919), які спеціалізувалися на будівництві міських театрів.

Спочатку Державний театр в Аугсбурзі знаходився не там, де ми звикли бачити його сьогодні, тодішня сцена містилася на Лаутерлеху.

22 березня 1874 року там спалахнула страшна пожежа — одна з найвідоміших театральних пожеж XIX століття і на жаль будівля зазнала серйозних руйнувань. Два роки по тому, 1876-го, міська рада ухвалила рішення про зведення нового театру на іншому місці.

Нова будівля, що розташувалася на північному кінці вулиці Фугґерштрассе, була спроектована архітектурним  бюро Феллнером і Гельмером у стилі неоренесансу й урочисто відкрита 26 листопада 1877 року.

Новий грандіозний театр був розрахований на 1 400 глядацьких місць.

Величні прекрасно декоровані фасади, симетрія, монументальні сходи, куполи, фронтони з ліпниною поєднувалися з функціональним внутрішнім простором. Інтер’єр був розкішно оздоблений орнаментальним, фігуративним і алегоричним живописом та скульптурою. У холі  першого поверху можна було побачити зображення муз, повюду стояли коринфські колони та у нішах розмістились статуї Ґете й Шиллера, над якими знаходились  рельєфи Моцарта та Бетховена.

На превеликий  жаль, у часи Третього Рейху будівля зазнала суттєвих змін. Красу та первісну пишність театру XIX століття у наш з вами час, можна побачити лише на старих листівках та на сторінках історичних видань.

Іншу історію розповідає будівля Національного академічного театру опери та балету в місті  Одеса. Перший оперний театр в Одесі, збудований у 1810 році, згорів під час пожежі 1873 року. Місто втратило свою головну сцену. У той час Одеса була важливим культурним і економічним центром — міжнародним а також космополітичним містом. Відбудова театру опери та балету стала пріоритетом для міської влади. Було оголошено архітектурний конкурс — але жоден з поданих  проектів не справили враження на журі. Одеса прагнула театру європейського рівня. Тож рішення вибору на користь відомого бюро Fellner & Helmer, яке вже здобуло славу завдяки зведеним театрам у Відні, Загребі, Будапешті, Львові та інших містах, був цілком логічним.

Австрійські архітектори прийняли замовлення, і у 1883 року розпочалися будівельні роботи. Проект було виконано у стилі віденського бароко з елементами італійського Ренесансу — величний, театральний, справжній Gesamtkunstwerk («сукупний витвір мистецтва»). 1 жовтня 1887 року новий театр було відкрито. Це неймовірний архітектурний шедевр свого часу, який і сьогодні належить до найкрасивіших оперних театрів світу. Особливо вражає його акустика: навіть шепіт на сцені чути в останніх рядах.

Усі театральні будівлі що були спроектовані та створені цим архітектурним бюро вирізняються пишними, розкішними інтер’єрами з мармуру, позолоти, скульптур і фресок. Вони є не лише архітектурними перлинами, а й свідченням активного культурного обміну та спільної європейської історії кінця XIX — початку XX століття.

---

Das Projekt „Meine Stadt – Meine Geschichte“ beschäftigt sich mit der Ausarbeitung und Digitalisierung der migrantisch geprägten Stadtführungen und ist Teil von DIWA 4.0. Das EU-geförderte Projekt DIWA 4.0 unter der Leitung des Büros für gesellschaftliche Integration der Stadt Augsburg setzt sich aktiv für die gleichberechtigte Teilhabe Neuzugewanderter und ein respektvolles Miteinander ein. Mehr Informationen: augsburg.de/diwa